• ПРИБОРКУВАЧІ СВІТЛА

Професор Чернівецького національного університету Олег Ангельський став першим з українських вчених лауреатом престижної міжнародної премії Галілео Галілея за 2007 рік, яка присуджується за видатний внесок в розвиток оптики, зокрема її фундаментальних проблем, дослідження й впровадження нових оптичних методів та інформаційно-вимірювальних систем, науково-технічне лідерство у заснуванні регіональних оптичних центрів.

Прорив цивілізації у наукові й матеріальні сфери, можна сміливо сказати, відбувся з поверхні оптичних лінз. Вони дали можливість не лише зазирнути в безкраїсть видимого світу з його макро- і мікрокосмосом, але й зірвати завісу таїни з реальності невидимих речей. Оптика заломлювала світло і думку, роблячи очевидне - неймовірним, а неймовірне - очевидним. Злет медичних та інформаційних технологій, кнопковий комфорт і приємне дозвілля - теж у списку її досягнень.

Без перебільшення, разом з науково-технічним прогресом оптика рухала вперед саму історію людства. В наш час Чернівецький національний університет посідає в цьому процесі передові позиції. А почалось усе у 1962 році, коли військово-промисловий комплекс СРСР визначав перспективну роль оптико-електронних методів та пристроїв й потребу у ґрунтовній підготовці відповідних фахівців. В університеті відкривається кафедра оптики під керівництвом Всеволода Рвачова, яка розробляє проблеми світлорозсіяння, зокрема оптики шорсткої поверхні, з акцентом на біофізичній фотометрії. Отримані в цей період результати увійшли в золотий фонд науки. Так сформувалася наукова школа - провідна в Україні з оптики розсіюючих середовищ. Потім започаткували ще один науковий напрямок - оптичні властивості напівпровідників й розгорнули дослідження в галузі інтегральної оптики, квантової електроніки і голографії. У 1966 році саме у Чернівцях отримали першу в Україні голограму. Безопірна голографія стає свого роду візитною карткою оптичної спеціальності у Чернівецькому університеті.

Високий рівень підготовки випускників кафедри оптики у ЧНУ стає загальновизнаним. Вони працюють у провідних інститутах і лабораторіях колишнього Союзу, керують структурними підрозділами багатьох установ і підприємств оптико-електронного приладобудування.

Наука розвивалась, і уже навіть двох оптичних кафедр стало замало. На їхній базі (а матеріально-технічна база була потужна - найсучасніші на той час лабораторні комплекси, нашпиговані лазерами й усім необхідним устаткуванням) постає інженерно-технічний факультет. Ось уже десять років його очолює доктор фізико-математичних наук, професор Олег Ангельський.

Послужний список декана ЧНУ вражає цифрами і кількістю іноземних абревіатур. Автор понад 250 наукових праць, серед яких 60 опубліковані в провідних рецензованих журналах світу, чотирьох монографій, дві з яких вийшли в США - "Використання оптичної кореляційної техніки для діагностики розсіюючих об'єктів та середовищ" й "Діагностика в біомедицині, оточуючому середовищі та

конструкційних матеріалах", власник багатьох патентів на винаходи, член редколегії міжнародних наукових оптичних журналів, дійсний член Американського оптичного товариства, Міжнародного товариства інженерів-оптиків, Інституту фізики Великої Британії.

- Олеже В'ячеславовичу, як на всі ці титули і регалії лягла звістка про премію Галілео Галілея?

- Легко і радісно. Не буду приховувати, вона викликала найприємніші відчуття. На високому рівні прозвучали мої рідні Чернівці, наш університет, врешті - країна. При усій космополітичності фізики, патріотизм нікуди не зникає. Навіть загострюється, коли, приміром, раз на 2 роки в Чернівці з'їжджаються видатні науковці з більш ніж 20 країн світу на уже традиційну Міжнародну конференцію з кореляційної оптики (нещодавно відбулась восьма), яку організовують разом з нашим університетом Європейське і Американське оптичні товариства, Міжнародне товариство інженерів-оптиків, і найчастіше вживаним словом наших гостей, можна навіть сказати, наших друзів є захоплене "excellent!" А серед них що не ім'я, то видатна особистість: професор Малгожата Куявінська з Варшавського технологічного університету, директор Національної оптичної лабораторії Франції П'єр Шавель, директор лабораторії біомедичної оптики Вашингтона Ліхонг Ванг, Стін Хансон з Данії, один з директорів Міжнародного товариства інженерів-оптиків професор з Японії Міцуо Такеда. Ми перші в Радянському Союзі почали проводити такі представницькі наукові форуми з оптики. Роботи всіх учасників конференцій

вийшли окремими виданнями в Штатах. До речі, японці цікавляться

нашими конференціями найактивніше. За 16 років, відколи ми їх проводимо, в Чернівцях побували всі провідні вчені світу у галузі оптики. Це надихає.

Те саме з премією Галілео Галілея - професійною премією Міжнародної комісії з оптики, яка є науковим підрозділом Міжнародної ради з оптики й входить в Міжнародний союз чистої та прикладної фізики, об'єднуючи 54 країни світу. Номінував мене професор П'єр Шавель з Франції, його підтримали територіальні відділення Міжнародної комісії з оптики інших країн. Це ще один доказ того, що до нас у світі ставляться як до рівних. Уже навіть кияни з цим змирилися.

- Чим же Чернівці разом з вашим факультетом заслужили таку шану?

- Коротко кажучи, своєю роботою. Вчені нашого факультету (до речі, нам належить своєрідний рекорд - 8 докторів і понад 20 кандидатів наук, які спеціалізувалися в галузі оптики) завжди були, як мовиться, на передовій науки - і фундаментальної, і прикладної. Про це свідчить рівень наукових публікацій в найпрестижніших міжнародних журналах. Серед останніх наших досягнень - незамінні в електроніці і точному машинобудуванні безконтактні методи контролю якості поверхонь, які вимагають чутливості на рівні 10 ангстрем (розробки проводить професор Петро Максим'як), перспективні методи голографічного збереження інформації (професор Петро Полянський), оригінальні розробки в біомедичній оптиці (цю групу науковців очолює професор Олександр Ушенко), зокрема, дистанційні й високоінформативні методи діагностики різних захворювань, коли за поляризаційними параметрами відбитку лазера визначають стан біотканини. Між іншим, цим методом зацікавилось чимало онкологічних європейських центрів. Ще один науковий напрямок, який очолює професор Ігор Мохунь, - так звані оптичні пінцети: випромінення певним чином фокусується, і ним можна пересувати мікрочастки на рівні молекул. Спільно з членом-кореспондентом Національної академії наук України Маратом Соскіним (Інститут фізики Національної академії наук України, м. Київ) і професором Таврійського національного університету Олександром Воляром працюємо над проблемами сингулярної оптики, яку ще називають "оптикою особливого". Приємно зазначити, що Україна тримає світове лідерство в цій галузі, яка дає грунт для розуміння багатьох оптичних явищ.

- Зазвичай українські вчені після розповіді про досягнення додають фразу: "На жаль, усе тримається на голому ентузіазмі".

- На щастя, сьогодні я можу обійтися без цих слів. Однозначно стало краще. З'явився елемент мобільності. Наші аспіранти працюють за кордоном - у Варшаві, Бухаресті, Оксфорді, Флориді. Звичайно, явно не вистачає коштів на наукові дослідження. Виручають гранти. Допомагають наші випускники. Один з них, Геннадій Дем'яновський, який став успішним бізнесменом, три роки фінансував факультетські дослідження і є спонсором конференцій з кореляційної оптики. Свого часу нас підтримував мій однокурсник, вихованець чернівецької фізичної школи Олександр Зінченко, сьогодні підтримують перший заступник голови Чернівецької обласної державної адміністрації Віктор Павлюк і мер Чернівців Микола Федорук.

Однак наука, створюючи державі не лише імідж, але й економічну базу розвитку, не може без державної підтримки. На жаль, в цьому питанні відсутня системність. Матеріально-технічна база наших лабораторій не оновлювалась 20 років, і ми намагаємось хоча б загальні курси забезпечити потрібним обладнанням. Тому не від доброго життя доводиться позичати на певний час у тих же киян прилади для експериментів. Наші науковці їдуть проводити дослідження в наукові центри Європи, потім в рідних стінах уже обробляють отриману там інформацію. І оце все в той час, коли світ рухається у напрямку нанотехнологій. А оптика, яка оперує такими поняттями, як доля мікрона, до них якраз найближча, її методи можуть знайти тут застосування. З оптики розвивається й такий сучасний науковий напрямок, як метаматеріали, що мають незвичні показники заломлення, аж до від'ємних. Це важливо для оптиковолоконних елементів передавання інформації. Зараз, уявіть собі, за допомогою певних матеріалів і приладів пробують приборкати світло, управляючи його швидкістю. З'явився навіть такий термін - повільне світло. Це цікаво і перспективно в засобах обробки і збереження інформації, це - крок до оптичних комп'ютерів, які працюватимуть на потоках фотонів.

- Що ж, з 20-річними лазерами нам залишається лише розмірковувати про такі речі і білою заздрістю заздрити тим, хто може безпосередньо ними займатися в наукових лабораторіях.

- Знаєте, мене не це непокоїть. Сьогодні нема сучасних приладів - завтра можуть з'явитися. Справжня біда в іншому - в ставленні держави і суспільства до фізики взагалі. Воно - катастрофічне. Фізику випхали на задвірки шкільної освіти, вивели з числа обов'язкових екзаменаційних предметів. Діти бояться цього предмета, вчать його поверхово. Ось це насправді страшно. Адже фізика - не набір відсторонених знань. Вона формує світогляд дитини, врешті - саму особистість. Вона - підвалини інтелекту нації, не кажучи про економічну безпеку і конкурентноздатність країни.

Щиро сподіваюсь, новий міністр освіти і науки Іван Вакарчук (а йому, фізику і колишньому ректору Львівського національного університету ці проблеми чудово відомі) змінить ситуацію на краще.